Технологія фьюзинг - виготовлення вітражів методом спікання.

У сучасному вітражному мистецтві набирає обертів новий цікавий напрямок - техніка фьюзінг. Подібна технологія застосовувалася ще в стародавньому Єгипті, проте нова хвиля моди на фьюзинг піднялася зовсім недавно.

Передісторія:
В один прекрасний день я благополучно виміняв муфельну піч, яка виявилося непридатною для моїх професійних цілей по ряду причин. Що б піч все таки приносила користь, я вирішив спробувати зробити вироби в техніці фьюзінг, згадав про побачені виробах в інтернеті, почитав і почав пробувати. Зараз по проходженню півроку практики, я згадую, що не міг знайти в інтернеті інформації, де описана технологія на тому рівні, знань і використовуваних матеріалів, доступних мені. То-є я спочатку вирішив використовувати тільки легко доступні або дешеві матеріали. Тому довелося все перевіряти дослідним шляхом.

Час і доцільність:
Коли я приходжу, я витрачаю приблизно десять минути на підготовку скла для спікання, тобто готував скло, викладаю малюнок і завантажую піч, після чого включаю піч і по проходженню двох годин вимикаю і все. Так що все витрачений час десять хвилин. Ті дві години, що працює піч, я займаюся своєю не посередньою роботою. За витратами електрики піч за дві години, споживає електрики на 0.2 долара - у загальному недорого. Причини того, що це моє хобі, вироби я в основному роблю для подарунків, хоча я і здавав їх в муніципальну галерею і вони ще й на пиво заробляють. Хоча якщо займатися цим професійно, то це непоганий бізнес, ціни на фьюзинг Ви можете знайти в інтернеті.
Піч:
Як я вже писав вище піч мені дісталася безкоштовно, і подібних печей на пострадянському просторі збереглося багато, і може і Вам пощастить обзавестися подібною, або вона у Вас вже є пошук в інтернеті показав, що піч розганяється до 900 гр. має регулювання, споживана потужність 2.4 кв.ч. Техніка фьюзинга увазі при охолодженні спеченого скла, ступінчасте охолодження, що досягається, за допомогою дорогих програматорів для печей, але дорого не наш метод, і о диво виявилося, що якщо не відкривати піч до повного охолодження то теж все вийде. Я роблю так: після завантаження печі, відразу включаю її на повну потужність і по проходженню однієї години сорока хвилин, починаю заглядати в оглядове віконце, коли скло обпливає до потрібного мені стану я просто вимикаю піч, як правило загальний час становить дві години. Готові вироби дістаю тільки на наступний день.

Роздільник і форми:
Професіонали використовують спеціальний папір, рідини, порошки, які треба десь купувати. Але можна використовувати і звичайний порошкоподібний гіпс. Я зробив невелику ємність з нержавіючої сталі висотою близько сантиметра, куди засипав гіпс. Перед укладанням скла, м'якої широким пензлем, потрібно вспушіть порошок легкими постукуванням. Після чого дуже акуратно укладають скло. Якщо потрібна фактурна задня поверхня то на цьому і зупиняємося, якщо ж потрібно рівна задня поверхня то потрібно акуратно втиснути скло в гіпс, скло ущільнить гіпс і ми отримаємо рівну поверхню.

Так само скло добре піддається формуванню, принцип тут у тому, що ми виготовляємо форму і укладаємо на неї скло, при нагріванні під своєю вагою скло прогинається заповнюючи поглиблення у формі. Так можна виготовити наприклад попільнички, тарілки. Знову повторюся, що можна купити спеціальні форми або матеріали для їх виготовлення, але дуже добре виходить виготовити їх з шамотної цегли (цей цегла використовується для виготовлення газових і електропечей, має дуже легку вагу, легко обробляється наприклад напилком і не боїться багаторазового нагрівання). Обов'язково потрібно використовувати роздільник, інакше наше виріб прилипне до форми. Я посипаю форму порошкоподібною гіпсом, стежачи що б гіпс покрив форму повністю.

Підбір і підготовка скла:
Суть підбору скла полягає в тому, що різні скла мають різний коефіцієнт температурного розширення. Проблема в тому, що виріб з невідповідних до один одного скла тріскаються. Щоб з'ясувати підходять скла чи ні потрібно зробити пробне спікання. Для вироби необхідно основне скло, на якому викладається малюнок, найдоступніше це просте віконне скло. Тому потрібно підбирати скло підходяще для нього.

 З усього легко доступного скла відповідними є:
зелений колір - зелені пляшки
коричневий колір - коричневі пляшки
жовтий колір - протитуманні фари і скло для дверей, шаф.
Не придатними виявилися, всі сині і червоне доступне мені скло, а також скло для зварювальних масок. Можна використовувати кольорове скло для вітражів, які на даний момент випускаються саме для фьюзинга. Найбільш популярними на даним момент є скла "Moretti" мають ШОЕ 104, система 96 з ШОЕ 96 (SPECTRUM, UROBOROS тощо), група стекол з ШОЕ 90 ("BULSEYE", "ARTISTA" та ін), і "Флоат" з ШОЕ 82-84.

Підготовка в моєму випадку зводиться:
Нарізка основного скла. Його потрібно добре витерти бо гряз в печеться в скло і потім його вже не очистити. Різнобарвне скло я розбиваю молотком до потрібної мені фракції, після чого промиваю від дрібних осколків, пилу і висушую. Далі викладаємо малюнок, щоб осколки трималися на своїх місцях за допомогою шприца потрібно капати під них воду. Вода утримує шматочки на своїх місцях за рахунок поверхневого натягнення, і ми можемо перенести заготовку в піч не порушивши малюнок. Можна для цього також використовувати рідке скло, це зручно якщо ми готуємо багато заготовок.
Готовий виріб може вийде трохи каламутним. Для запобігання цьому, його треба обробити пензликом складом складається з води в яку потрібно додати буру (вона продається в магазинах медтехніки і на ринку, застосовується як флюс для високотемпературної пайки) пропорція чайна ложка на склянку води.

Процес:
Як я вже писав вище, після закладки печі, включаємо її на повну потужність і не чіпаємо її одну годину сорок хвилин, по проходженню цього часу піч набрала 500-600гр (з'явилося червоне свічення), далі піч набирає температуру більш активно. Починаємо контролювати процес через оглядове віконце. Коли скло на вигляд як мокрий льодяник, спікання вже відбулося і якщо нам потрібен такий результат, як ми бачимо в печі то можна виключати, але мені більше подобається коли краю скла обпливають, тому чекаємо ще, і вимикаємо, коли краю обпливуть. Якщо почекати ще трохи, то можна спекти скло до стану коли наші складові зіллються в єдину площину (але при цьому трохи губиться яскравість кольорового скла). При формуванні скла, процес також контролюється візуально.
Коли ми вимкнули піч, то її можна відкрити, щоб оглянути виріб більш детально, може щось не додивилися через оглядове віконце. Але не виймати. Якщо при огляді з'ясувалося, що треба нагріти ще, то закриваємо і включаємо ще. Головне не відкривати піч і не діставати виріб, після того як пропало світіння від виробу. У цей момент якраз і знімаються напруги в склі.

Ось мої приклади виробів, не претендую на художню цінність, все це деякі мої експерименти.